Україна вже наростила потенціал для контрнаступальних дій, але противник досі переважає в чисельності.

Днями російський диктатор Володимир Путін повідомив, що його окупанти вже начебто відбили контрнаступ ЗСУ. Своєю чергою українська влада повідомила, що Росія цього разу відзвітувала про перемогу в тому, чого Україна ще не розпочинала повномасштабно.

Якими та коли будуть головні контрнаступальні битви – це в коментарі для ТСН.ua проаналізував військовий експерт Петро Черник.

“Дійсно, ми наростили серйозний потенціал для зважувальних контрнаступальних дій, але пам’ятаємо фундаментальне правило цієї війни – чисельність проти якості. Чисельність не можно скасувати. В частині чисельного потенціалу, як людського, так і технічного, противник досі нас переважає, але однозначно уже програє в якості“, – каже Петро Черник.

Та продовжує: “Ми маємо перші добрі новини в частині поступового звільнення наших територій. Але ми всі чекаємо якогось єдиного великого наступу, який відкине противника з наших територій. Це дуже хибне мислення. Чому? Наша операція може бути тільки дуже точковою. Маю на увазі ту стратегію, яка називається стратегією тисячі порізів. Тільки в такий спосіб – якісними, продуманими системними чисельними атаками добиватися найголовнішого – виснаження противника. Це не буде одноденною роботою, не буде навіть однотижневою. Це буде кількамісячна робота”.

Головні битви за Україну

За словами Черника, не виключено, що головні події на фронті варто очікувати найближчим часом.

“Однозначно найцікавіші та найсерйозніші операції прокиплять у період, який називається сухою погодою. Вона, по великому рахунку, вже прийшла та буде триматись десь до середини осені, навіть трошки довше, – каже експерт. – Все залежить від тактико-технічних характеристик техніки. Вся нова західна техніка – вона важка. Для порівняння: радянсько-російські танки важать 39-43 тони, а західні – 62-75 тон. Якщо БПМ-2 важить у межах 13 тон, то його аналог М2 Bradley – від 25 тон до 30 тон. На початку цієї війни нам пощастило, тому що грунт був мокрим – росіяни були змущені рухатись великими колонами по дорогах і ми їх дуже влучно знищували. Але і стійкість їхньої оборони, чисельний потенціал ще доволі великий. Головна філософія перемоги – це терплячка, терплячка і ще раз терплячка. Знищення тилових складів боєприпасів і всієї логістики – ось філософія перемоги”.

Росія переходить до затяжної війни

При цьому Черник каже, що Росія налаштована на затяжну війну.

“Я не маю сумніву, що ми виграємо цю війну. Але не належу до категорії аналітиків, які вважають, що це все буде дуже швидко, – аналізує ситуацію Черник. – Всі індустріальні війни, починаючи з 19 століття, а це класична індустріальна війна, у своїх часових параметрах мають наступні показники: блискавичний розгром – це до 9 днів (як шестиденна війна 1967 року Ізраіля проти арабської коаліції), наступне – бліцкриг, який може тривати у межах 6 тижнів, затяжний бліцкриг у межах 3-4 місяців, а далі все йде у затяжний режим. Цей затяжний режим не може тривати більше 2-3 років. Ми вже півтора роки у цьому режимі, отже ще до осені, можливо, взимку, ймовірно, бойові дії ще будуть тривати. Росія переходить в режим затяжного конфлікту. Але є нюанс: у стратегічних ресурсах у них немає жодного шансу. Поточних запасів у них ще багато, але великий західно-європейський євроатлантичний конвеєр вже запустився. Просто запускається не так швидко, як ми цього хотіли б”.

Чи достатньо у нас броні

На це питання Черник відповідає достатньо оптимістично.

“Давайте підемо від протилежного. За загальною кількістю бронетехніки за цей час, що ми воюємо, ми отримали більше 4 тис. одиниць. Це неймовірно багато. Радянський союз за всю Другу світову отримав 12 тис. Отже це третя частина у співвідношенні “довжина фронту – час”. На той час довжина фронту СРСР проти гітлерівської Німеччини складала більше 6 тис. км. Ми маємо фронт у межах тисячі кілометрів. Та війна тривала повних 6 років, ми маємо 1,5 роки. Тобто якщо умовно усереднювати швидкість техніки, яку ми отримуємо на умовний місяць війни, то наш показник у кілька разів вищий. Дуже важливо правильно розуміти співвідношення лінії фронту та часу”, – каже експерт.