Цeй хлoпeць мiг cпoкiйнo жuтu в Кaнaдi, кyдu бaгaтo poкiв тoмy пepeїхaлa йoгo poдuнa. Нaвiть нe пpocтo cпoкiйнo, a дyжe зaмoжнo жuтu.
Сuн — зacнoвнuкa aгpoхoлдuнгy Рaйc i чoлoвiкa, якuй вхoдuв y пepeлiк 200 нaйбaгaтшuх yкpaїнцiв. Дoлapoвoгo мiльйoнepa. Йoгo cтaткu oцiнювaлu в 291 мiльйoн дoлapiв.
Алe тopiк y ciчнi Гpuгopiй Цeхмicтpeнкo, гpoмaдянuн Кaнaдu i тoй, кoгo в нac люблять нaзuвaтu мaжopoм, пoвepнyвcя в Укpaїнy, i в лютoмy cтaв мeдuкoм-дoбpoвoльцeм.
В нiч нa 14-15 ciчня 28-мu piчнuй Гpuгopiй зaгuнyв y Бaхмyтi.
Сьогодні, 20 січня, у Києві відбулася церемонія прощання з канадським добровольцем-парамедиком Григорієм Цехмістренком.
Як повідомляє кореспондентка Суспільного Дар’я Григоренко, провести у останню путь загиблого бійця до похоронного будинку “Осіріс” прийшли його рідні, друзі, побратими.
Фото: Дар’я Григоренко / Суспільне
28-річний Григорій Цехмістренко був родом з України, але мав канадське громадянство. Багато років жив із батьками у Кіністіно, провінція Саскачеван, перш ніж переїхати до Порт-Аліс, Британська Колумбія.
Григорій був учасником Революції Гідності, а від початку повномасштабного вторгнення Росії добровольцем вступив до лав Збройних сил України, розповів його друг Антон.
“Це його свідомий вибір. Мені здається, що його смерть нагадує, що в такі драматичні часи не можна бути осторонь. Кожен мусить зробити свій вибір. І він свій вибір зробив. Він був “майданівцем”, був тут, у Києві, під час Євромайдану, ризикував життям. І це був дуже свідомий його вибір приєднатися до ЗСУ”, — каже Антон.
“Ця родина поїхала з України до Канади, щоб там почати нове спокійне життя. Але, думаю, вони ніколи не могли й уявити, що життя так до них повернеться. Я знаю, що ця родина дуже мужньо сприймає цю трагедію, це горе, вони пишаються своїм сином. Вони знають, що їхній син віддав своє життя за дуже велику справу”, — розповідає друг загиблого бійця.
Фото: Дар’я Григоренко / Суспільне
Серед присутніх на церемонії прощання — бойовий побратим Григорія Цехмістренка Антон з позивним “Акула”. Він згадує про загиблого як про дуже добру, стриману і веселу людину.
“За всю нашу дружбу і нашу військову кар’єру, я ніколи не бачив, щоб він підвищував голос на когось. Він завжди з посмішкою йшов вперед. Ми це відчували. Весь легіон це відчував. І коли ми були не на передовій, а на ротації, він завжди знаходив час, щоб навчити нас та інші легіони медицині”, — розповідає “Акула”.
Поховали Григорія Цехмістренка селі Чабани на Київщині.
Джерело: Суспільне