Стало відоме ім’я українського військового, який вступив у рукопашний бій з російським окупантом на Донеччині. Це Дмитро Масловський “Кобра” – військовослужбовець 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ (за іншими даними – 79-ї окремої десантно-штурмової бригади).
Інформацію про особу захисника оприлюднив його побратим, бойовий медик бригади з позивним “Віцик”.
За його словами, на резонансному 8-хвилинному відео зафіксований саме Масловський, який мужньо протистояв ворогу в районі населеного пункту Трудове на Донеччині.
29 листопада 2024 року на сторінці Любашівської громади Одещини, звідки він був родом, повідомляли, що згідно з офіційною інформацією Подільського ТЦК та СП Дмитро загинув 17 листопада 2024 року.
За десять днів до того йому виповнилося 30 років – воїн народився 07.11.1994.
У день прощання з полеглим десантником у громаді був оголошений День жалоби.
Передісторія
На початку січня 2025 року російські пропагандистські канали поширили відео, на якому зафіксований жорстокий рукопашний бій українського військового з окупантом. Було зазначено, що бій відбувся восени під час спроби ЗСУ відбити село Трудове Волноваського району Донецької області.
На відео, знятому його нашоломною камерою, боєць ЗСУ йде “на зачистку” до приватного будинку, в якийсь момент із будівлі лунає автоматна черга (ймовірно, внаслідок пострілів українець був поранений).
З дому вискакує російський військовий, і в якийсь момент між двома ворогами починається рукопашний бій. Окупант застосовує ножа, яким завдає українському бійцеві ударів, але українець його вихоплює. Тоді росіянин кусає бійця ЗСУ за пальці і б’є в голову (вочевидь, в око) шматком шиферу.
Наприкінці 8-хвилинного український воїн визнає, що супротивник був кращим, і просить дати йому спокійно померти.
Пізніше Z-пабліки почали поширювати також інше відео цього бою, зняте з дрона.
А на російському пропагандистському телеканалі RT вийшло інтерв’ю з тим самим російським військовим, таким собі Андрієм Григор’євим на позивний “Тута” з Якутії (етнічним якутом), штурмовиком 39-ї гвардійської мотострілецької бригади угруповання військ “Восток”. У ньому 35-річний Григор’єв розповідає, що пішов на війну добровольцем, підписавши контракт з міноборони РФ.
Він стверджує, що після бою в Трудовому ще кілька днів переховувався, перш ніж вийшов до своїх. А уникати помсти українських воїнів йому вдалося нібито завдяки тому, що чув їхні перемовини по рації, яку забрав у Дмитра.
За словами якута, 10 січня він повертається “в зону СВО” після лікування.