Думки стосовно принципу “воюй або плати” розділились.

У середу, 12 червня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про економічне бронювання. Одні називають такий підхід несправедливим, адже він дозволятиме багатшим громадянам “відкупитися” від служби у війську. Інші вказують на невідворотність таких змін, враховуючи складну ситуацію з грішми для армії.

Як в Раді пропонують вирішити питання і чи реально це, розповіли журналісти в ексклюзиві TSN.UA.

Економічне бронювання

У Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання“. Про це повідомив нардеп від партії “Слуга народу”, голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який є одним із авторів законопроєкту. Проєкт №11331 отримав назву “Про  промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”. Наталуха розповів у фейсбуці, що у законі автори “заклали концепцію “економічного бронювання”, яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів”.

“Справжній український інтерес — це підтримувати економіку України, розвивати українські бізнеси, це державною кишенею, власною кишенею спонсорувати виробництво в Україні, щоб наші громадяни отримували зарплати, а підприємці розвивалися тут, в Україні. Виробляй українське, споживай українське, плати українцям, інвестуй в Україну. Це не пусті слова, а філософія, яку ми намагаємось заклади у рішення і політики, які примайємо. На днях ми зробили ще один критичний крок, який захищає інтереси українських виробників. В пʼятницю ми разом з колегами зареєстрували Проект Закону №11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки. Він має допомогти долати ті виклики, які виникли в українських виробників через повномасштабне вторгнення”.

Нардеп зазначив, що роками українська промисловість жила без власного закону. Як сирота перекидувалася між міністерствами, забута та нецікава нікому. У новому законі “Про промислову політику” буде вичерпний перелік інструментів та механізмів, за якими держава зможе підтримувати українського виробника:

“Нарешті визначатиметься перелік стратегічних галузей промисловості України.

• Створюється Державний фонд розвитку промисловості, який надаватиме позики, гранти та іншу допомогу перспективним проектам.
• Запроваджується система спеціальних інноваційних та інвестиційних контрактів між Кабінетом Міністрів України та інвесторами.
• Для критичних технологій впроваджується програма співфінансування проєктів на пільгових умовах.”

На думку нардепа, в умовах війни економіка — це зброя. Він зазначив, що українці можуть боротись за власну свободи лише до тих пір, поки у нас є для цього ресурси. Це дуже проста формула, яку озвучив президент Зеленський. Наприкінці 2023-го на підсумковій пресконференції він пояснив, як може виглядати “новий справедливий механізм бронювання” для бізнесу. За його словами, формулою такого бронювання має бути “ти воюєш або працюєш на державу”. Все це випливло з того, що з’явився запит на мобілізацію ще на 450-500 тисяч військових. Одночасно Зеленський дав і свою оцінку того, скільки це може коштувати – 500 мільярдів гривень. Сума – просто не підйомна для України в сучасних військових реаліях, тож президент також зазначив, що чекає від Міністерства фінансів відповіді на запитання, де знайти ці кошти.

Примітно, що бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання. Це має нівелювати проблему з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
“Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
Бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов’язаному законопроєкті № 11332 “щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.
Нардеп від “Слуг народу” зазначив, що над законопроєктами команда працювала пів року. Вони проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом. Він пообіцяв, що невдовзі він сам та його команда подадуть ще альтернативні законопроєкти.
“Незабаром ми подамо два альтернативних законопроєкти, що будуть включати:
модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.”
Наталуха вже назвав законопроєкти “амбітним” кроком, який, втім здатен забезпечити безперервну та прогнозовану роботу українських підприємств. Нагадаю, що раніше цього приводу висловлювався і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він допустив можливість зміни системи бронювання громадян від мобілізації таким чином, щоб це бронювання залежало від рівня доходів особи. Хоч сам він ставиться до такої ідеї скептично. Про це Стефанчук сказав в інтерв’ю “Суспільному”.

Нардеп Давид Арахамія наголосив, що у питанні бронювання вивчався досвід інших країн, однак яке б рішення не було обрано, “є багато людей, які “за”, а є ті, хто “проти”.

Примітно, що навіть міжнародна преса також зазначила про те, що «Зарплатне бронювання» поділить українське суспільство на бідних та багатих». У статті Financial Times, з посиланням на слова голови парламентського комітету з питань оборони Олександра Завітневича, зазначається, що навіть українська влада визнає, що підхід до бронювання на основі зарплат негативно сприймається у суспільстві.