Чотири пташки було в тата,

0дну кохав, а три – пташата.

Аж серед ночі прилетіли.

У їх гніздечка вражі стріли.

І вмить нічого не лишилось.

Чотири серця зупинились.

А з ними зупинилось й п’яте.

Життя згорьованого тата.

Бо як тепер йому літати?!

Ще вчора тато був крилатий.

Та в тому пеклі знавіснілим

Дві пари крил його згоріли.

У когось завтра буде свято.

Весілля і гостей багато.

Хтось доньку буде видавати.

Хтось інший, не пташиний тато!

Його пташкам вже Світ не треба

У них тепер безкрайнє небо.

А біля спаленої хати

лишився одинокий Тато.