Якщо влада вважає, що нерозмитнені посилки заробітчан більше зло для нашої економіки, аніж корупція, олігархічні монополії чи тіньові схеми на ринках енергоресурсів чи природних копалин, тоді без питань, саме з них потрібно починати боротьбу за зростання ВВП країни. Проте, мені здається, що в цій ситуації все з точністю до навпаки – заробітчани передають рідним посилки, щоб вони могли менше витрачати та нормально жити.
Бо чомусь в нашій недуже багатій країні все, починаючи від сиру та макаронів та закінчуючи гірчицею дорожче, ніж в тій же сусідній Польщі. Водночас, корупція, тіньові ринки лівих підакцизних товарів, корисних копалин чи нелегальний гральний бізнес – це реальні десятки мільярдів доларів в чиїсь туго набиті кишені, а не в державний бюджет.
Натомість, якось у нас так заведено, що трусять завжди тих, хто не може себе захистити. Через це всі реформи в нашій країни починаються не з боротьби з мільярдними схемами, а зі спроб забрати у людей тяжко зароблені копійки. Саме тому, з ймовірністю 101% можу сказати, що вся ця боротьба з так званою контрабандою закінчиться тим, що заробітчанські передачі просто обкладуть новою даниною. І тим, хто це затіяв, абсолютно байдуже, що в цей дуже не простий для багатьох родин час, такі посилки із-за кордону можуть бути одним із засобів виживання.
Хлопці, хочете, щоб люди не завозили продукти із-за кордону, тоді розберіться, чому в Україні багато товарів коштує дорожче, аніж в Європі. Можливо, потрібно знизити мита, можливо, нарешті навчитись не базікати про інвестиції, а працювати з інвесторами, щоб вони відкривали підприємства у нас, а не в Угорщині чи Словаччині. Можливо, потрібно просто перестати доїти всіх, хто хоче хоч щось робити в нашій країні. В будь-якому випадку, потрібна реальна робота, а не те, що ви сьогодні влаштували на кордоні.